# Що таке Nginx: архітектура і відмінність від Apache

> Розбираємо, що таке Nginx: master і worker процеси, event-driven модель та головні відмінності від Apache на практиці.

Nginx — це вебсервер, зворотний проксі і балансувальник навантаження в одній програмі. Його створив Ігор Сисоєв у 2004 році для розв'язання проблеми C10k: як утримати десять тисяч одночасних з'єднань на одному сервері без падіння продуктивності. Сьогодні Nginx обслуговує велику частину трафіку в інтернеті і стоїть на хостингах, VDS та виділених серверах — зокрема на інфраструктурі ZevsHost.net.

## Що таке Nginx і навіщо він потрібен

Nginx приймає HTTP-запити від браузерів і віддає їм файли, сторінки або передає запит далі — на PHP-FPM, Node.js чи інший backend. Крім статики і динаміки він уміє працювати як reverse proxy, кешувати відповіді, шифрувати трафік по SSL/TLS і обмежувати навантаження від окремих клієнтів.

Головна відмінність від класичного вебсервера — Nginx не створює окремий процес чи потік на кожне підключення. Саме це вирішує основну проблему продуктивності старих серверів за великої кількості одночасних клієнтів.

## Як влаштована архітектура Nginx: master і worker процеси

Всередині Nginx працює один master-процес і декілька worker-процесів. Master-процес запускається від root, читає конфігурацію, відкриває сокети і керує worker-процесами: перезапускає їх при збої, застосовує нову конфігурацію без розриву з'єднань.

Worker-процеси виконують усю реальну роботу: приймають з'єднання, читають запити, віддають відповіді. Кожен worker — однопотоковий процес, але завдяки подієвій моделі один worker обробляє тисячі з'єднань паралельно. Кількість worker-процесів задається директивою worker\_processes і зазвичай дорівнює кількості ядер CPU.

```
nginx -V
nginx -t
systemctl reload nginx
```

## Подієва модель замість процесу на кожне з'єднання

Apache у класичному режимі prefork створює окремий процес на кожне з'єднання, а в режимі worker — окремий потік. Зі зростанням кількості клієнтів зростає і кількість процесів, кожен з яких займає пам'ять і вимагає перемикання контексту CPU.

Nginx використовує неблокуючий ввід-вивід і системні виклики epoll на Linux (kqueue на BSD). Worker-процес не чекає завершення однієї операції, а обробляє події від сотень з'єднань у циклі. Саме це дає змогу утримувати 10 000 і більше одночасних підключень на скромному VPS з 1-2 ГБ пам'яті.

## Чим Nginx відрізняється від Apache

Apache історично сильніший у динамічній обробці через модулі на кшталт mod\_php, які вбудовують інтерпретатор прямо у вебсервер. Nginx принципово не вбудовує інтерпретатори: динаміку він передає по FastCGI на PHP-FPM або по HTTP на upstream-сервер. Детально ця зв'язка розібрана у статті про [Nginx і PHP-FPM](https://www.zevshost.net/uk/kb/nginx-php-fpm-svyazka/).

Ще одна відмінність — файл конфігурації. У Apache це .htaccess у кожній папці сайту, який сервер перечитує під час кожного запиту. У Nginx конфігурація статична: .htaccess не підтримується взагалі, а правила описуються у server block, який детально розібрано у статті про [віртуальні хости Nginx](https://www.zevshost.net/uk/kb/nginx-server-block-virtualnye-hosty/).

## Таблиця порівняння Nginx і Apache

| Параметр | Nginx | Apache |
| --- | --- | --- |
| Модель обробки | Event-driven, один worker на тисячі з'єднань | Process/thread на з'єднання |
| Підтримка .htaccess | Немає | Так |
| Обробка PHP | Через FastCGI і PHP-FPM | Вбудований модуль mod\_php |
| Витрата пам'яті за зростання навантаження | Зростає повільно | Зростає пропорційно кількості з'єднань |

## Де Nginx використовується на практиці

Типові сценарії застосування Nginx на серверах і хостингах:

- Вебсервер для статики: HTML, CSS, JS, зображення без участі backend.
- Reverse proxy перед PHP-FPM, Node.js чи Java-застосунком.
- Балансувальник навантаження між декількома backend-серверами.
- TLS-термінатор: обробка HTTPS перед внутрішніми сервісами по HTTP.
- Кешувальний шар перед повільним origin-сервером.

## З чого розпочати налаштування Nginx

Перш ніж писати правила location і налаштовувати проксування, треба поставити сам сервер і зрозуміти структуру його файлів конфігурації. Порядок такий:

1. Встановити пакет Nginx з офіційного репозиторію, як описано у статті про [встановлення Nginx на Ubuntu і Debian](https://www.zevshost.net/uk/kb/nginx-ustanovka-ubuntu-debian/).
2. Вивчити структуру конфігурації і створити перший server block для свого домену.
3. Налаштувати обробку динаміки через PHP-FPM або reverse proxy на потрібний backend.
4. Якщо сайт переїжджає зі старого сервера, звірити зі статтею про [міграцію з Apache на Nginx](https://www.zevshost.net/uk/kb/migratsia-apache-na-nginx/), щоб не втратити правила з .htaccess.

Nginx виграє у Apache за споживанням пам'яті і за кількістю одночасних з'єднань на однаковому залізі, але вимагає іншого підходу до конфігурації: без .htaccess і без вбудованого інтерпретатора PHP. Цей компроміс окупається на навантажених сайтах і за малого обсягу ресурсів VPS.

---

Джерело: https://www.zevshost.net/uk/kb/nginx-chto-takoe-arhitektura/